Історія справи
Постанова ВГСУ від 12.05.2015 року у справі №910/11400/14
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2015 року Справа № 910/11400/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ПАТ "Акціонерна компанія"Київводоканал"на постановувід 10.02.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№910/11400/14 господарського суду м. Києваза позовомПАТ "Акціонерна компанія"Київводоканал"доПП "Торговий дім "Кодіс-Сервіс"за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Неосинтез"пророзірвання договоруза участю представників:
позивача: Андрієвської О.В., дов. від 31.03.2015 №36;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2014 (судді Т. Трофименко, І. Борисенко, Т. Ващенко) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 (судді О. Баранець, С. Пашкіна, Л. Сітайло) в позові про розірвання договору відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами ПАТ "Акціонерна компанія"Київводоканал" звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015, прийняти нове, яким позов задовольнити. Вважає, що судами неправильно застосовано ст.ст. 611,651 ЦК України.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
24.01.2014 р. між Приватним підприємством "Торговий дім "Кодіс-Сервіс" (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - покупець) укладено договір поставки сульфату алюмінію № 78/24/14-14, умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити коагулянт (алюміній сірчанокислий з вмістом не менше 16%) на умовах цього договору.
Згідно п. 2.1. договору, ціна товару - коагулянту, що постачається за цим договором, складає 1990,00 грн. за одну тонну, з урахуванням витрат на поставку товару до місця зазначеного у заявці позивача.
Відповідно до п. 3.1. договору, постачання кожної партії товару здійснюється позивачем у відповідності до умов DDP, згідно "ІНКОМТЕРМС-2010" виключно на підставі письмових заявок покупця, в яких вказується найменування, кількість, дата поставки та реквізити вантажоодержувача, яким є Департамент експлуатації водопровідного господарства ПАТ "АК "Київводоканал". Сторони домовилися, що заявку на поставку товару відповідач направляє позивачу факсимільним способом.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити товар для структурного підрозділу покупця - Департаменту експлуатації водопровідного господарства ПАТ "АК "Київводоканал" на вітку залізничної станції покупця.
Згідно п. 3.3. договору, перехід права власності на товар до покупця відбувається з моменту передачі йому товару та підписання накладних на товар.
Відповідно до п. 5.1. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на підставі рахунку-фактури постачальника, який виписується у відповідності до заявки покупця. Покупець здійснює оплату товару протягом 20 банківських днів з моменту отримання товару від постачальника.
Згідно п. 7.5. договору, покупець має право відмовитися від товару неналежної якості або товару, строк поставки якого порушено. Відмова від прийняття товару повинна бути направлена постачальнику в письмовій формі.
Позивачем у березні 2014 року було поставлено відповідачеві товар загальною вартістю 2789184,00 грн., а Департаментом експлуатації водопровідного господарства ПАТ "АК "Київводоканал" прийнято товар, що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.
На підтвердження факту поставки вказаного товару було складено акт №1/03 КД прийому-передачі партії сірчанокислого алюмінію від 31.03.2014 р. в кількості 594,000 тон вартістю 1182060,00 грн. та акт №1/03 КП прийому-передачі партії сірчанокислого алюмінію від 31.03.2014 р. в кількості 807,600 тон вартістю 1607124,00 грн., які підписано від імені покупця Заступником генерального директора Департаменту експлуатації водопровідного господарства Публічного акціонерного товариства "АК "Київводоканал" ОСОБА_5
На підставі всіх складених у квітні 2014 року заявок на поставку Товару був складений графік на постачання сірчанокислого алюмінію, який підписаний постачальником та скріплений його печаткою. Протягом квітня 2014 року постачальник зобов'язався поставити покупцю 2 048 тонн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що Відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору не виконав взяті на себе зобов'язання, не поставивши взагалі, в квітні 2014 року товар, відповідно до погодженого обома сторонами Договору графіку, та зазначає, що це є істотним порушенням договору. Вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" зазначає, що коагулянт алюмінію є стратегічно важливою сировиною, яка потрібна для очищення води, яка використовується ПАТ "АК "Київводоканал" для надання належної якості послуг з водопостачання. Кількість сировини, яка зафіксована в Графіку є необхідною Позивачу для надання якісних послуг з постачання питної води, у відповідному періоді.
Неналежне виконання Відповідачем умов Договору та не поставка в квітні 2014 року коагулянту алюмінію, стало підставою порушення функціонування роботи Товариства.
В зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до Відповідача з листом від 30.04.2014 № 1051/12 з пропозицією розірвати Договір достроково.
Проте, як зазначав позивач відповідач на зазначений лист відповіді не надав.
Позивач зазначає, що неналежне виконання Відповідачем умов Договору та не поставка в квітні 2014 року коагулянту алюмінію, стало підставою порушення функціонування роботи Товариства.
Проте, судами встановлено, що дана позиція не підкріплена доказами, які б свідчили, про спричинення позивачу таких збитків, що він у значній мірі втратив те, на що міг розраховувати при укладанні договору, тому наведені позивачем обставини не є підставами для розірвання договору, що передбачено положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та не передбачено умовами самого договору. Вказане стало підставою для відмови у задоволенні позову.
Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Підписуючи договір, сторони взяли на себе відповідні зобов'язання. Водночас, судами встановлено, що відповідно до заявки позивача, відповідачем було виписано рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 31.03.2014 року на суму 2 789 184,00 грн. за поставлений товар згідно видаткових накладних.
В свою чергу позивач не виконав свій обов'язок по оплаті отриманого товару в строк, передбачений умовами договору, а саме: п. 5.1: "Покупець здійснює оплату Товару протягом 20-и (двадцяти) банківських днів з моменту отримання Товару від Постачальника".
Таким чином, з огляду на вищевикладене, передумовою невиконання умов договору поставки відповідачем в квітні 2014 року є невиконання обов'язку по оплаті отриманого в березні 2014 року товару саме позивачем. Прострочка оплати отриманого товару виникла з 07 квітня 2014 року (строк оплати товару, отриманого 11.03.2014р. по видатковій накладній № РН- 0000027), а в квітні 2014 року перша партія товару згідно узгодженого графіку повинна була передаватись позивачу 10.04.2014р. Тобто, на момент першого відвантаження коагулянту в квітні вже існувала прострочена заборгованість за товар, отриманий в березні 2014 року.
Відповідач скористувався правом, наданим ч. 5 статті 692 ЦК України, щодо зупинення передачі наступного товару до повної оплати всього раніше отриманого товару позивачем.
Відтак, непоставка товару позивачу відповідачем в даному випадку не можу бути підставою для розірвання договору, оскільки порушення зобов'язання відповідачем зумовлено неналежним виконанням позивачем свого обов'язку.
В силу вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не надав доказів існування підстав, з якими закон (ч.2ст. 651 ЦК України) пов'язує можливість розірвання договору.
Колегія суддів констатує, що за встановлених обставин, суди дійшли правомірних висновків про відмову в задоволенні позову. Намагання скаржника надати іншу правову оцінку встановленим судами обставинам справи колегія суддів оцінює критично, позаяк, в силу вимог ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що судами повно та всебічно досліджено обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, винесено обґрунтовані та законні рішення суду. Доводи скаржника про порушення судами вимог ст.ст. 611,651 ЦК України не знайшли свого підтвердження.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ПАТ "Акціонерна компанія"Київводоканал" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 у справі №910/11400/14 - без змін.
Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун